- асонанс
- (фр. < лат. — згода)
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
асонанс
Смотреть что такое "асонанс" в других словарях:
асонанс — а, ч., поет. Неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки; повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі … Український тлумачний словник
асонанс — същ. съзвучие, благозвучно, хармония, консонанс … Български синонимен речник
асонанс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
асонансовий — а, е. Прикм. до асонанс … Український тлумачний словник
співзвуччя — я, с. 1) муз. Поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні. 2) книжн. Злагоджене, гармонійне звучання. 3) У віршуванні – повторення подібних голосних звуків, а також схоже звучання кінців рядків; асонанс, рима. 4) перен. Внутрішня… … Український тлумачний словник
дисонанс — (лат. неструнке звучання) Неузгодженість композиційних елементів за масштабністю, спрямованістю форм, кольором, силуетним характеристикам тощо (порівн. консонанс, асонанс). Разом з тим, існує: дисонанс ритмічний свідомий прийом, коли за допомогою … Архітектура і монументальне мистецтво
консонанс — (фр. < лат. співзвуччя) Ідеальне узгодження, акордна гармонія всіх елементів композиції. Має місце в геометричному орнаменті, рідше у монументальному живопису і архітектурі (порівн. асонанс, дисонанс) … Архітектура і монументальне мистецтво
консонанс — същ. съзвучие, благозвучие, хармония, акорд, асонанс … Български синонимен речник
съзвучие — същ. съзвучност, благозвучие, хармония, консонанс, асонанс същ. мелодия, хармонично съчетание, напевност … Български синонимен речник
съзвучност — същ. съзвучие, благозвучие, хармония, консонанс, асонанс … Български синонимен речник
